Новини

Революція гідності назавжди змінила країну і всіх її громадян

20 лютого – чотири роки з моменту загибелі людей у ході подій Революції гідності, вся України скорбить і вшановує їх пам`ять.

З 21 листопада 2013 року і до кінця лютого 2014 року тривав період Революції Гідностів Україні – на Майдан Незалежності у Києві вийшли люди з мирним протестом проти скасування тодішньою владою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Адже чотири роки тому 21 листопада Кабінет міністрів України під керівництвом Миколи Азарова ухвалив постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що мало статися на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.

Зриву угоди передували запевнення уряду і тодішнього президента про те, що для переходу на європейські стандарти, як того вимагає Угода про асоціацію, Україні в найближчі роки знадобиться кілька сотень мільярдів євро (останньою називалася сумма в 160 млрд). І для поновлення євроінтеграційного процесу тодішня українська влада вимагала від ЄС компенсувати цю суму. Натомість, як «дешеву» альтернативу зближенню з ЄС режим Януковича пропонував приєднання України до Митного Союзу з Росією.

На грунті «розквіту» корупції та низького рівня життя таке рішення Уряду викликало обурення в суспільстві і хвилю масових протестів по всій країні.

Дії тодішнього керівництва держави призвели до повного нівелювання української армії, а країна була вимушена отримати зовнішній борг, який становив біля 85% коштів від загального ВВП держави.

Тому саме громадяни були вимушені зупинити ворожнечі дії по відношенню до українського народу. При цьому вони ще не розуміли, що окупація територій Криму й Сходу України військовими російської влади вже почалася.

Ранком 18 лютого у Верховній Радімало бути сесійне засідання, де опозиція розраховувала прийняти правовий акт поновлення дії Конституції 2004 року. На підтримку парламентарям із Майдану Незалежності відправилося тисячі людей.

В урядовому кварталі влада зосередила значні сили внутрішніх сил і «Беркуту». Позаду них згрупувалось кілька тисяч звезених із південних і східних областей  так званих «тітушок», озброєних бияками, ломами і вогнепальною зброєю.

Центрові вулиці Києва — Шовковична, Липська, Інститутська, Грушевського перетворилися на арену кривавих побоїщ. Снайпери силовиків осідлали дахи будинків і звідти цілилися по протестантах, закидаючи світло-шумовими гранатами.

Саме 20 лютого визнано днем початку тимчасової окупації Криму і Севастополя, що було закріплене Законом України «Про внесення змін до деяких законів Українищодо визначення дати початку тимчасової окупації»від 15 вересня 2015 року № 685-VIII. Цей Закон сприяє захисту прав держави, громадян і юридичних осіб, а також посилює позиції України у судових спорах проти російської влади.

Основною рушійною силою на Майдані була молодь і студентство.

«Ми, 18-20-річні студенти, за кілька місяців Майдану подорослішали на кілька років. Революція гідності, без сумніву, змінили країну. Але вона змінила і кожного з нас. Ми навчилися брати на себе бодай маленьку, але відповідальність, навчилися бути небайдужими, неегоїстичними, чим, чесно кажучи, раніше трохи грішили. Кожен у ті буремні зимові дні намагався бути хоч чимось корисний Майдану», - розповідає студент, один із активістів Революції гідності.

Згуртованість людей у спільних діях і прагнення захищати власну державу на українських фронтах дали державі можливість відновити могутню українську армію, а головне, реалізувати низку важливих державних реформ.

Найголовніше досягнення Революції Гідності – це «фазовий перехід» у мізках дуже великої кількості наших співвітчизників. Революція допомогла, звісно не усім, але дуже багатьом українцям збагнути, що їхнє майбутнє в їхніх руках і кожен сам відповідає за власну долю і за державу. Для пострадянського суспільства з його патерналізмом, вірою в доброго царя, який нарешті наведе порядок, це надзвичайно важливо. І під час Революції і після неї люди довели, що здатні самоорганізуватися та досягти мети.

Ще один надважливий злам у свідомості багатьох внесла війна на Донбасі. «Русскій мір», до якого Україну тягнули Янукович з Путіним, постав на Донбасі у повний зріст та поховав міфи про «братній російський народ» і «віковічну дружбу і стратегічне партнерство з Росією». І хоча «вати» серед українців, а особливо на Півдні та Сході, все ще досить багато, але точку неповернення уже пройдено.

Революція повернула українцям свободу, яку неквапливо але впевнено забирав Янукович, прибираючи до рук ключові ЗМІ, залякуючи здатне до протестів населення «Беркутом» та готуючи підвалини для вічного перебування при владі за зразком Путіна і Лукашенка. Майдан зупинив «закручування гайок» та повернув країну від авторитаризму назад до демократії.

«Зміни – суттєві: за час правління Януковича нам, журналістам, вдалося пролобіювати рівно один закон – про захист публічної інформації. Зараз – втратився лік таким законопроектам: за рік їх ухвалено понад 70. Раніше про співпрацю громадськості й парламенту фактично не йшлося. Громадська рада доброчесності (громадськість бере участь у контролі за судовою гілкою влади – ред.) – про таке не могли раніше й подумати. І волонтерство. Багато чого не зроблено. Але це все – похідне», – уточнює телерепортерка, учасниця журналістського руху «Стоп цензурі!» та «Самоврядної альтернативної мережі», член Громадської ради доброчесностіНаталія Соколенко.

Головне, що треба зробити, на її думку, – це реформу судочинства і «відсторонення олігархів від партійних кас», тобто якісну виборчу реформу.

Саме після Революції гідності підвищилася обороноздатність країни. Це факт! За півтора роки, що триває АТО на Донбасі, в Україні з'явилася боєздатна, міцна, професійна армія. Наразі її забезпечення вийшло на новий рівень: розроблено принципово новий БК (боєкомлект), змінюється система харчування, щоб наші військові харчувалися не гірше за європейських.

Створено нову поліцію. Замість не завжди працьовитих і далеко не завжди чемних міліціонерів в Україні з'явилися поліцейські. Сучасні, красиві, привітні та стрункі. Зараз таке враження, що усе ж таки вміють, тому що нарікань на поліцію стає все менше.

Прийнято ЗаконУкраїни «Про вищу освіту», згідно з яким вишам надається право залишати собі додаткові кошти, з'являється нова процедура обрання ректора – без наступного затвердження в міністерстві. Пролобійовано можливість для вишів вивести свої спецфонди з Державного казначейства й обслуговуватися в банках без втрати статусу бюджетної установи.

Прийнято закон по боротьбі з корупцією у спорті. Цей закон став першим в Україні, що передбачає покарання за договірні матчі, ставки на спорт тощо. Відтепер організаторам та учасникам нечесної гри у спорті загрожують великі штрафи і навіть реальні тюремні сртоки. Згідно законопроекту, боротимуться з корупцією всі, включаючи і громадськість (МВС, прокуратура, Антикорупційне бюро та ін).

Сильнішає Київський патріархат. Революція Гідності активізувала перехід українців відМосковського патріархату до Київського.

Українці повертаютьсядо спілкування рідною мовою.

У 2005 році 42% українців стверджували, що вдома вони розмовляють українською. У 2011 році так відповіли вже 53% опитаних. Революція на Майдані і конфлікт з російською владоюпосилили цю тенденцію: опитування, проведене в травні 2015 року, показало, що майже 60% населення країни вважають за краще використовувати українську мову у повсякденному спілкуванні.На сьогодні відсоток україномовного населення збільшився в рази.

Формується активне громадянське суспільство. В Україні відродився потужний волонтерський рух, який ефективно працює в різних сферах – від допомоги війську до контролю роботи державних структур.

«На прикладі свого оточення, яке до Майдану не було аж таким проєвропейським, я бачу суттєві зміни. Меншою є довіра до влади, більшою – готовність її контролювати. Але ще бракує досвіду. До того ж, війна не сприяє закріпленню демократичних практик, бо ставить суспільство у жорсткі умови. Приклад: щось розслідуєш – і ти одразу «шатун» і агент Кремля. Ситуація – амбівалентна. Інтерес агресора в тому, щоб не дати Україні вилізти із «середньовіччя», не дати розвиватися демократичним практикам. Але якщо ми ще кілька років протримаємося, то матимемо прорив у цій площині», – зазначилавсвоєму інтерв`ю на радіо «Свобода» рік тому правозахисник, один із засновників та активіст ініціативи «Євромайдан-SOS» Марія Томак.

Ще одним великим досягненням українського народу – отримання безвізу для наших громадян у країнах ЄС.

Тернистий шлях від незалежності до позитивного рішення ЄС про скасування візовиз зобов`язань для українців було прийняте Радою Міністрів Євросоюзу 11 травня 2017 року саме завдяки непохитній позиції євромайданівців.

Історія євроінтеграційного шляху України бере початок від самого проголошення незалежності 1991-го року, коли Євросоюз у спеціальній декларації визнав Україну демократичною країною та партнером у міжнародних відносинах. І вже тоді перший президент України висловився за початок переговорів про безвізовий режим.

«Україна – це Європа!» стало незмінним гаслом Революції гідності й сьогодні продовжує спонукати сучасне українське суспільство до змін.

Зараз конче треба зламати хребет цій зашкарублій, корумпованій системі. І тут кожен повинен почати з себе. Якщо хочемо європейського благополуччя, європейського рівня життя, то маємо жити і працювати як європейці: віддавати державі більше, ніж брати та вимагати з неї. І щодня пам'ятати про тих, хто віддав своє життя за кращу Україну — за таку Україну, про яку усі ми мріємо.