Новини

Профілактика травматизму взимку

c_100_100_16777215_00___images_454.jpgЗима – період підвищеного травматизму. Причиною цього стає ожеледиця, ранній початок темноти, слизьке взуття. Погіршення стану проїзної частини позначається на підвищення частоти дорожніх пригод і рості числа потерпілих. Найбільш часті пошкодження при цьому, за спостереженням медиків є: черепно – мізкові травми, перелами кісток кінцівок, сполучені травми. Статистика травм свідчать про те, що саме взимку припадає на травматизм до 15% захворювань з тимчасовою втратою працездатності.

При настанні зими, з появою першого снігу частота звернень за допомогою до медичних закладів з приводу травм збільшується у 2- 3 рази. За даними хірургів – травматологів взимку привалюють забиття  і переломи кісток (біля 15%), вивихи (10%). Потерпілі  переважно знаходяться  в працездатному віці (біля 80%). Діти до 18 років складають до 2%, а особи старше 60 років  – біля 8%.

Змінивши ряд зовнішніх і внутрішніх факторів, можливо убезпечити себе від травм взимку. І якщо перша група причин часто залежить  не від нас особисто, то ряд внутрішніх факторів доступні більшості потенційних потерпілих.

Основною причиною травматизму взимку є банальний поспіх. Багато хто не помічає льоду, припорошеного снігом, в результаті чого падають і отримують різноманітні  травми.

Крім того, значна частина травм пов’язана з громадським транспортом. Підсковзуються і падають як при вході до автобусу або тролейбусу так і  при виході з них. Особливо безпечними можуть бути падіння на слизьких сходинках. Діти та молодь люблять прокотитись з розбігу на слизькій доріжці, гірці. В такому випадку звичайно отримують забиття, навіть і не завжди.

Найбільш часто, у порядку убування, за спостереженням хірургів – ортопедів, зустрічається перелом променевої кістки у типовому місці, переломи лодижки і ключиці, забиття плечової кістки, переломи кісток гомілки і пошкодження зв’язкового апарату гомілкостопного і колінного суглобів, черепно – мізкові травми.

Переломи кінцівок виникають  через те, що, падаючи, людина інстинктивно виставляє вперед руку і завалюється на неї всією масою тіла.

Аналогічно невдало  виставлена нога ламається в області гомілки.     У жінок цьому сприяє також  і носіння взуття на високому каблуці. В такому взутті дуже легко спіткнутись і впасти.

Особливо часто переломам піддаються люди похилого віку. Через вікові особливості, їх скелету (підвищена хрупкість кісток, менша еластичність зв’язок і м’язів).навіть невеликий удар може визвати переломи кінцівок, ребер, хребта, а також важку наслідками травму – перелом шийки стегнової кістки. У 95% випадків цей перелом зустрічається у жінок. Людям похилого віку без необхідності в «слизьку погоду» з дому взагалі не виходити, слід відкласти поїздки,  походи до магазину і до всебічних інстанцій.

Цих же рекомендацій повинні дотримувати і вагітні жінки.

В ожеледицю краще залишатись вдома, але якщо необхідно вийти на вулицю, то слід взути максимально зручне взуття на пласкій підошві, уникати спішки, обходити небезпечні ділянки, при виході з громадського транспорту або спуску по сходам обов’язково держатись за перила або попросити прохожих про допомогу.

Озноблення і відмороження (15-17% всіх зимових травм) – ще одна серйозна проблема травматологів. Отримати озноб кінцівок можливо при температурі  +4 градусів, якщо при цьому буде підвищена вологість повітря. Взуття повинно бути теплим і просторим, так ви попередите озноблення та відмороження.

При відмороженнях ніколи не розтирайте вражену поверхню снігом. Щоб запобігти омертвіння тканин, зігрівання вказаної поверхні повинно бути повільним. Коли потерпілий попадає до теплого приміщення, закутайте відморожену руку шарфом, щоб попередити різке підвищення температури. Якщо відмороження не сильне, то можливо розтерти цю область чистою шерстяною тканиною. Дайте вжити потерпілому гарячого чаю.

Обтягуючим фактором травматизму є стан алкогольного сп’яніння, супроводжуюче травми майже у 30% випадків. Взимку алкогольне сп’яніння може стати безпосередньою причиною не тільки переохолодження, відмороження кінцівок і стоп, але і замерзання при відносно невеликих морозах.

Щоб знизити ризик падіння при ожеледиці, слід дотримуватись наступних правил:

носити взуття бажано на плоскій підошві або на низькому квадратному каблуці;

можна прикріплювати до підошви взуття полоску наждачного паперу або звичайного пластиря чи ізоляційної стрічки; краще підійде взуття з рифленою підошвою;

при ожеледиці слід ходити по особливому – якби трішки сковзати, наче на маленьких лижах, наступати на всю підошву;

уважно дивитись під ноги (при спішці можна не помітити навіть відкритого льоду);

йти бажано як можна повільніше. Важливо пам’ятати, чим скоріше Ви йдете, тим більше ризику упасти, дівчатам під час ожеледиці не стоїть ходити на високих і тонких каблуках;

якщо ви носите довге пальто або шубу, обов’язково піднімайте поли одежі коли виходите з транспорту або спускаєтесь по сходинках;- не ходіть дуже близько біля стін будівель – з даху може впасти сосулька або кусок  затвердівшого снігу.

Якщо почуваєте, що втратили рівновагу, старайтесь впасти з найменшими втратами:

при падіння слід згрупуватись – це зменшить силу удару об лід, постарайтесь присісти – зменшиться висота падіння;

у момент падіння слід напружити м’язи – отримаєте лише забій;

завжди безпечніше падати на бік, саме так можливо обезпечити таз, хребет і кінцівки;

при падіння обличчям на землю, голову слід втягти до плечей, лікті притиснути до боків, спину випрямити, ноги трішечки зігнути; ні в якому разі не слід приземлятись на витягнуті руки;

при  падінні на спину прижати підбородок до грудей, а руки розкинути як можна ширше;

якщо падаєте із слизьких сходинок, постарайтесь прикрити обличчя і голову руками. Не слід затримувати падіння, розтопирюючи кінцівки, це збільшить кількість переломів.

При отримані травми слід визвати бригаду швидкої допомоги або при можливості самостійно звернутись до найближчого медичного закладу. Самостійно з допомогою оточення людей створити умови нерухомості травмованої кінцівки за допомогою підручних засобів. Обійтись без консультації лікаря можливо лише за умов легкого забою, за виключенням забою голови. Достатньо до болісного місця прикласти холод і обробити місце забою маззю або гелем що розсмоктує синяки.

При  заняттях зимовими  видами спорту використовуйте захисні засоби – налокітники, наколінники, шлем.

Навчіть свою дитину безпечному катанню на ковзанах і санчатах. Дорослі повинні вміти надати першу допомогу дитині. Під час новорічних світ, хочеться остерегти можливості отримання травм в результаті використання різноманітних піротехнічних виробів, які дуже часто стають причиною тяжкого опіку або навіть смертельного випадку.

Підсумовуючи вищевикладене можливо зробити наступний висновок:

Основний спосіб профілактики травм взимку – це обачність і обережність  при пересуванні по тротуарам і доріжкам, пішохідним переходам на проїзній  частині дороги, особливо при наявності сніжних заносів і ожеледиці:

дуже важливо правильно відносно погодних умов підібрати  одежу та взуття;

дотримуватись правил безпеки при занятті зимовими видами спорту і іграми, не залишати дітей одних без нагляду дорослих;

водії транспортних засобів повинні суворо дотримуватись правил дорожнього руху і проявляти підвищену увагу, дотримуватись швидкісних режимів і максимально уважно відноситись до всіх учасників дорожнього руху.

Джерело : http://dpss-ks.gov.ua/novini/profilaktika-travmatizmu-vzimku